І не зніяковіла навіть тоді, коли за півроку раптом набрала більше 10 кіло. З ким не буває?
Тетяна барановська: "я худну, дорога редакціє!"
вік: 26 років
Вага до: 81 кг
Вага після: 60 кг
Про те, що у мене проблеми, я дізналася, коли захотіла завагітніти. Виявилося, у мене майже перша ступінь ожиріння, і, як би я себе не любила, організм відмовлявся відповідати мені взаємністю. Я вдячна лікаря, яка виписала мені аналізи на гормони щитовидної залози, цукор і інсулін - той мінімум, який все повинні перездавати раз в півроку. У міру того як я позбавлялась проблем зі здоров`ям, вага йшла.
Але, відчувши прогрес, я захотіла більшого. Мене вже не влаштовувала задишка, мені не хотілося вибирати вільні сукні, які прикривали б "складочки". А оскільки я авантюристка, замість того щоб піти на аеробіку, на спір заглянула на уроки танцю на пілоні. Думала, разок сходжу і кину: ну куди мені з моїми формами на жердину? А залишилася на 2 роки і продовжую займатися.
Це був довгий шлях: то, що у худеньких виходило з першого разу, я освоювала місяцями. Злилася, плакала, обіцяла, що більше не повернуся, - і знову обіймала руками пілон. І, скажу вам, немає більшого щастя, ніж розуміти: ти впоралася - черговий трюк освоєний! Думаю, у кожної з нас настає момент, коли спорт стає вже не просто способом повернути фігуру і здоров`я, а можливістю відчути себе супервумен. А як бонус вдячне тіло приймає скульптурні форми, зникає бажання об`їдатися, повертається первісне відчуття сили, забуте за офісним столом.