"Особиста територія - це святе"

Є золоті слова: "Дай Бог нам силу боротися з тим, що ми можемо змінити, терпіння - змиритися з тим, що ми не можемо змінити, і мудрість - відрізнити перше від другого".

На жаль, як часто в житті нам не вистачає цієї мудрості! Як розібратися в свої бажання, прагнення, образи - сьогодні на ваші запитання відповідають психологи Олексій АВЕР`ЯНОВ і Юлія Жемчужникова.

Вероніка, 36 років: "Чи потрібна кожній дитині окрема кімната? Якщо потрібна, то з якого віку?"

А.А .: Шановна Вероніка, погодьтеся, що далеко не завжди у батьків є реальна можливість розвести дітей по своїм кімнат. Але однозначно можу стверджувати, у дітей завжди повинна бути своя територія (своя ліжечко, свій стіл, свою шафу або своя поличка в ньому). Як варіант, дітям може бути надана одна кімната на двох або трьох. Наявність дитячої кімнати в будинку і деяка відокремленість від батьків - своєрідна сімейна гігієна. У людини має бути місце, де він може усамітнитися, побути з друзями чи книгою, де він сам облаштовує свій комфорт і де визначає власні правила існування. Особиста територія - це святе.

Ніхто не може і не повинен втручатися в неї без запрошення чи дозволу. Навіть якщо ви, як батько, зважитеся навести свій порядок в дитячій, ви повинні узгодити це з дитиною, а ще краще - зробити це разом з ним.

Якщо діти ваші різностатеві і живуть в одній кімнаті, то часто вони самі на якомусь етапі починають територіально дистанціюватися один від одного, наприклад, йдуть спати в різні кімнати. Поспостерігайте за ними, і ви це легко помітите. Найчастіше це відбувається в період статевого дозрівання, в підлітковому віці, і пов`язано з цілком зрозумілими причинами. Якщо ж цього не відбувається, то постарайтеся м`яко ініціювати цей процес, пояснивши, якщо це потрібно, що у хлопчиків і дівчаток є свої "маленькі секрети".

Якщо ж у вас є можливість подарувати кожній дитині по кімнаті, то зробіть це якомога раніше. Можна відразу після рождения ребенка. Тільки не забувайте, що важливіше кімнати для вашого чада ваша увага і турбота, щоб ви завжди були поруч, щоб дитина вас відчував, чув, бачив. Перші роки життя особливо, оскільки ви і ваша дитина - це ще єдине ціле, так що ви повинні бути завжди в зоні його досяжності. Удачі вам!

Володимир, 29 років: "Ми з дружиною скоро станемо батьками. Дружина хоче, щоб я неодмінно був з нею на пологах. Я ж не горю бажанням. Що порадите?"

А.А .: Шановний Володимире, ви напевно знаєте, що на Заході присутність чоловіка при пологах дружини - явище вже звичне. Перед народженням первістка батьки там проходять спеціальну підготовку, зустрічаються з лікарями-гінекологами, - і в підсумку йдуть на пологи вже підготовленими. У нас, зауважу, така практика з`явилася порівняно недавно.

Відомо, що практично всі жінки-породіллі відчувають страх. Жінки, які народжують вперше, зазвичай бояться болю. І, власне, присутність чоловіка під час пологів, його підтримка як найбільш близьку людину трохи знижує напругу, стрес - і таким чином сприяє нормальному перебігу пологів.

Партнерські пологи - це, перш за все, психологічний комфорт вашої дружини. І якщо вона просить вас про таку підтримку, то розцінювати це як знак довіри, ніжності і її любові до вас. Так чому б не відповісти взаємністю і не зробити пологи вашої улюбленої жінки максимально спокійними?

Я знаю, що нерідко чоловіки панічно бояться бути присутнім при народженні дитини. Але в підсумку, як правило, багато хто з них стоїчно переносять цей процес. Думаю, що у вас ще є час подумати над цим питанням і в підсумку, я впевнений, ви з дружиною приймете узгоджене й вірне рішення. Вдалих пологів!

Лідія, 38 років: "Фірма, в якій працював чоловік, закрилася. Перший час він переживав і вирішив (як сам сказав) трохи перепочити. Але пройшло вже півроку, а він так і не хоче працевлаштуватися. У нас маленький ребенок, я беру підробітку на будинок, доводиться просити грошей у батьків. Що робити, як змусити чоловіка заробляти?"

Ю.Ж .: Лідія, ситуація з несподіваною втратою роботи все ще нова для нашої країни, ми ще не виробили звичні способи подолання її, кожен вирішує, як може. Вже зрозуміло, що жінки швидше здатні з нею впорається. Часто думають, що це тому, що вони більш відповідальні. Але основна причина в тому, що жінки, як правило, більш адаптивні, мають більш гнучкою психікою. Чоловіки ж часто саме під гнітом внутрішньої відповідальності, з однієї сторони, і складною ситуацією пошуку нової роботи - з іншого, виявляються в лещатах депресії і втрати здатності діяти. Для чоловіка більш болючі процедури співбесіди, оцінки, входження в новий колектив.

Це добре, що ви намагалися зрозуміти його, підтримати, допомогти. Однак у вашому останньому питанні звучить теж тиск. Чи не було воно фоном всіх ваших дій?

Так, розподіл ролей в сім`ї, коли чоловік працює і приносить в сім`ю гроші, традиційний і за замовчуванням вважається практично єдино можливим. І все ж треба не забувати, що це свідомий вибір кожної окремої людини. І ще це може бути розумна обговорена домовленість. Спробуйте спокійно розглянути інші варіанти. Наберіться терпіння. Уявіть себе в ситуації, коли вам необхідно щось зробити, а ви не можете себе змусити.

Залиште чоловікові право вибору. Це важка ситуація перевірки на міцність ваших відносин. Наш світ став занадто матеріальний. Але ж справжня любов передбачає прийняття обставин іншого. Пам`ятайте, раніше ми захоплювалися Декабристки і іншими дружинами, що йшли за своєю половинкою "на погіршення житлових і матеріальних умов", Від прикордонних застав до куреня. Чи здатна сучасна дружина побачити за втратою чоловіком роботи нову сімейну ситуацію, а не його лінь і шкідливість?

Шановна Лідія, то, що я написала вам, лише деякі думки у відповідь на Ваш лист. Варіантів вирішення ситуації може бути безліч, але їх, схоже, має знайти ваш чоловік. Вам же швидше треба задатися питанням, чи не "як змусити його працювати", "як мені адаптуватися до цього його кризового часу".

Дмитро: "У мене трохи незвичайне питання. Скажіть, а чи звертаються психологи до психологів?"

А.А .: Дмитро, все визначається особистістю психолога і конкретною ситуацією. Хтось звертається, хтось соромиться це робити, хтось в силу різних причин не бачить поруч того, до кого б можна звернутися ... Все відбувається так само, як і з усіма людьми. У психологів теж трапляються проблеми, з якими буває складно впоратися самотужки.