Слова давньоруські і їх значення. Приклади давньоруських слів

Відео: Навчання

Давньоруські слова в сучасній мові зустрічаються досить часто, але іноді здаються нам дивними і незрозумілими. Осколки древніх діалектів поширилися по всій території далекої Київської Русі, вони можуть позначати ті ж слова і поняття, що і тисячі років тому, можуть злегка міняти своє значення, а можуть відроджуватися, приймаючи нові, сучасні тлумачення.

Давньоруські або давньослов`янські?

Подорож в старовинний світ можна почати з загальновживаних слів, які й донині зустрічаються в сучасній мові. Мама, батьківщина, дядько, земля, вовк, робота, полк, ліс, дуб - слова давньоруські. Але з таким же успіхом їх можна назвати і древнебелорусскімі, і давньоукраїнської. До сих пір вони зустрічаються в цих мовах практично в такому ж вигляді, як і тисячі років тому. Давньоруські слова і їх значення можна знайти в багатьох пам`ятках слов`янської літератури. Наприклад, хрестоматійне "Слово о полку Ігоревім" - справжня скарбниця для збирачів різних старовинних слів.

Напевно, слід розділити російські та загальнослов`янські слова, але робити це в даній статті немає можливості. Ми можемо тільки спостерігати за розвитком старовинного слова - від початкового його значення до сучасного. І відмінним наочним посібником для вивчення такого розвитку може бути давньоруське слово "лов".

Відео: Задорнов про російських словах і походження звуків

Історія слова

"Початкова літопис" оповідає про те, як князь Всеволод в 1071 році на землях міста Вишгорода "деял звірині лови". Відомо було це слово і в часи Мономаха. У своєму "Повчанні" князь Володимир каже про те, що він сам "тримав ловчий загін", Тобто містив в порядку стайні, собачі зграї, ручних соколів і яструбів. термін "лов" вже тоді був загальновживаним словом і означав полювання, упіймання звіра.

Відео: Слов`янська Азбука. значення букв.Супервідео

Пізніше, вже в 13-14, століттях слово "лов" стало зустрічатися в заповідальних документах. В юридичних списках згадуються "рибні лови", "боброві лови". тут слово "лов" вживається як заповідник, заказник - земельні угіддя в приватній власності з великими можливостями для полювання і риболовлі. Але і в старому, і в новому значенні "лов" означає полювання за допомогою упіймання звіра або риби. Корінь слова залишився тим же.

сучасний "лов"

У сучасній мові також часто зустрічається слово "лов". Тільки воно, як і багато інших слова давньоруські, вживається в усіченому, іншому значенні - можна сказати "лов оселедця" або "осінній вилов тріски". А от "лов вовків" або "лов бобрів" ми вже не скажемо ніколи. Для цього в сучасній російській мові є зручне і зрозуміле слово "полювання". Зате в складі складних слів "лов" зустрічається повсюдно.

Діти і внуки

Згадаймо слова "мишоловка", "мисливець", "пастка" та інші. Адже все це - діти і внуки старовинного слова "лов". деякі "діти" "лову" не пережили часу і зараз зустрічаються лише в старовинних хроніках. Наприклад, слово "Ловитва" виникло значно пізніше "лову", Але так і не прижилося в російській мові. Ловитва була відома в 15-17 століттях і повсюдно вживалася в значенні "полювання". Але вже за часів Пушкіна це поняття не вживалося.

Для сучасників великого поета "лови" і "Ловитва" - застарілі, неживі слова. давньоруські "Ловитва" не існує і в сучасній мові, але побачивши їх в старій книзі, можна зрозуміти значення цього слова без особливих зусиль.

"надовби" і "воротар"

Давньоруські слова з перекладом можна знайти в багатьох тлумачних словниках. Але як бути, якщо старовинне слово вживається в новому, сучасному значенні? Давньоруські слова і їх значення, як видно, змінюються з плином часу. Наочним прикладом можуть бути досить відомі давньоруські літературні слова "надовби" і "воротар".

слово "надовби" було відомо в загальноросійської військової термінології багато тисяч років тому. Так називалися збиті товсті гілки і колоди - непрохідне перешкоду для піхоти і кінноти в стародавні, далекі часи. Поява рушниць і гармат зробило непотрібним і спорудження, і самі слова. Давньоруські воїни винайшли нові ефективні методи для оборони і нападу, а "надовбні" довелося здати в утиль.

Через тисячу років, на самому початку Великої Вітчизняної війни, надовбні повернулися з минулого. Тепер їх споруджували з арматурних блоків, колод, будівельного сміття. Такі конструкції були покликані зупинити наступ фашистських танків і зірвати атаку ворожих військ. Після війни надовбні розібрали, але слово залишилося. Тепер воно зустрічається у багатьох літературних військових творах, в розповідях очевидців, в повістях і романах про війну.

Відео: Таємний сенс російських слів [Значення російських слів]

Повернулося в сучасну мову і слово "воротар". Правда, його історія далеко не так героїчна, як у попереднього слова. Воротарями раніше звали скромних монахів-воротарів, які відкривали вранці ворота монастирів і храмів і зачиняли їх із заходом сонця, побоюючись лихих людей. Воротарі практично зникли з нашого життя, але до певного моменту. Розвиток колективних видів спорту, успіхи наших команд в хокейних і футбольних змаганнях привели до появи сучасних "воротарів" - спортсменів, які охороняють ворота власної команди від атак суперника. Причому слово не тільки широко поширилося, а й поклало на обидві лопатки іноземного "голкіпера".

старовинний "літак"

Як ви думаєте, за часів Петра Першого було відомо слово "літак"? Причому не в якості казкового літаючого предмета (килим-літак), а цілком реальною інженерної конструкції? Виявляється, літаками в ті часи називалися самохідні пороми, що дозволяють перевозити на інший берег річки великі обози зі зброєю і продовольством. Пізніше слово перейшло в вузькоспеціальне жаргон і стало вживатися в ткацькому справі.

Схожа історія сталася зі словом "велосипед". Виявляється, воно щосили вживалося в середньовічній Русі - в Московії. Так тоді називалися бігуни-скороходи. Прізвище Велосипедів, можливо, перекладається як "прудконогий", а не "належить велосипеду". Тому і велосипед, і літак також з великим підставою можна віднести до старовинних, давньоруським словами. На відміну від Ловитва, ці терміни пережили кілька своїх значень, стали актуальними і в сучасній мові, правда, повністю змінивши свої тлумачення.

осколки прошлого

Чудовими пам`ятками старовинного слововживання стали, як не дивно, багато сучасних прислівники. Давньоруські слова, приклади яких вже не знайдеш в початковій формі, прекрасно почувають себе в закріпленому, неизменяемом вигляді. Наприклад, всім відомі такі слова, як "зло", "удача". Чи не представляють складності для розуміння і похідні цих понять - "зло", "на удачу". Вони давно стали зрозумілими і простими частинками мови.

Відомі й інші слова, складені за подібним принципом. наприклад "наспіх". "навскоси", "набакир". А от "діагоналі", "Бекренев" або "поспіх" - це застарілі слова. Давньоруські, початкові їх значення - головний біль лексикографів і мовознавців.

підсумки

Як можна бачити, давньоруські слова і їх значення залишають широке поле для досліджень. Багато з них вдалося зрозуміти. І тепер, зустрічаючи в старовинних книгах слова "вевеляй", "веденци" або "лада", Ми можемо сміливо пошукати в словниках їх значення. Але багато хто з них все ще чекають своїх дослідників. Тільки кропітка робота зі старовинними словами допоможе пояснити їх значення і збагатити сучасну російську мову.