Красиві латинські слова з перекладом

Латинь - це основа основ. Саме від неї пішла велика частина сучасних європейських мов, з яких вже дещо копіювали і наші, слов`янські мови. Латина була мовою науки і медицини, вона рухала весь світ в середньовіччі і новий час. І не дивно, що люди з давніх-давен запозичили гучні красиві латинські слова, щоб надати своїй промові урочистість, вагомість, зробити її більш складною і барвистою - так адже вразити уми набагато простіше. Які ж мовні звороти з легендарного, але, на жаль, мертвого мови ми так любимо застосовувати, і чи можна як-небудь класифікувати латинські запозичення в російській мові? А чи існує щось на зразок рейтингу найвідоміших фраз? Дізнаємося разом.

Де ж вона зараз?

По-перше, варто відзначити, що сфера застосування латині зараз дуже і дуже звузилася. Так, залишилася медицина - це класика, деякі елементи збереглися в юриспруденції (не дарма ж студентів змушують заучувати функціональні і красиві слова на латинською мовою), деякі лінгвістичні університети наполягають на тому, щоб студенти мали хоча б лексичним мінімумом латині. А що ж із звичайною людиною, що не фахівцем? Де він може зустріти латинь?

Для нас ця мова вважається ознакою статусності, освіченості, високого походження. Тому найчастіше для того, щоб підкреслити значимість фрази, продемонструвати широту свого кругозору і, що гріха таїти, зайвий раз привернути до себе увагу, люди вибирають слова і словосполучення саме цієї мови. Красиві латинські слова для назви фірми, татуювань, якихось публічних виступів - все це бажання показати, що ти вище, ніж інші. Але бажання перевершувати у нас в крові, тому нічого страшного тут немає.

Латинь раз: однакове звучання - трохи різні значення

Дуже часто буває, що красиві латинські слова і їх значення в російській мові не зовсім збігаються. Зараз я говорю про запозичення в юридичній і медичній, наприклад, сферах. Тобто загальновідоме слово "алібі" в латині має значення "в іншому місці" - да, дуже і дуже близько до нашого тлумачення, але все ж відчувається, що певна відмінність є. На противагу таким словами виступають запозичення, які абсолютно змінили свою семантику: Alma mater, що перекладається як "мати-годувальниця", В російській мові використовується для позначення університету, в якому хтось навчається, мовляв, саме тут починається свідоме життя і самостійна дорога, грудної дитини направляє своїх дітей на шлях істинний - тобто тлумачення вже здогадується. А ще існують слова, які повністю зберегли свій сенс, придбавши в російській легкий відтінок оцінки: casus, наприклад, в мові оригіналу - "випадок", Тоді як ми, використовуючи це слово, маємо на увазі випадок, який не є звичайним, він відрізняється своєю незвичністю і, можливо, заплутаністю, більш того, зазвичай це ще щось бентежить. Таким чином, можна говорити про те, що красиві латинські слова з перекладом своїм російськомовним дуже близькі за значенням. Але так адже буває не завжди?

Латинь два: вже наше

Наступна категорія латинських запозичень, про яку б хотілося поговорити, - практично повністю адаптувалися до російської мови фрази. Деякі красиві латинські слова стали настільки відомі, що, хоч люди і розуміють іншомовних їх походження, додатково пояснювати їх не потрібно - це щось на зразок генетичної пам`яті. Сюди можна віднести Memento mori - "Пам`ятай про смерть", In vino veritas - "Істина у вині", Veni, vidi, vici - "Прийшов побачив переміг". З якихось причин саме ці поєднання слів особливо сподобалися спочатку інтелігенції, яка і привнесла їх в російську мову з класичної літератури, а потім і іншим верствам населення. Пояснити, чому з усього масиву латинської лексики вибрали саме їх, дуже непросто, головне - розуміти, що щось з мертвого, але прекрасного мови ми все ж змогли адаптувати під себе.

Відео: Трагедія Білок на телефон Андроїд

Латинь три: ну ось зовсім не в тему

Звичайно, це самий великий пласт лексики - коли в латині є слово, в російській є слово, значення у них одне на двох, але і вимовляються, і пишуться вони абсолютно по-різному. Таких прикладів можна наводити десятки, якщо не сотні - lux ("світло"), Astra ("зірка" - тут, до речі, можна відзначити, що слово в російський все ж прийшло, але абсолютно змінивши своє значення), vita ("життя"). Причому в інших мовах ці слова можуть застосовуватися в тому ж вигляді і з тим самим значенням.

Латинь в іменах власних

А чи можна використовувати красиві латинські слова з перекладом для назви своєї фірми, наприклад? Чому б і ні. Єдине побажання, щоб це слово було яскравим і незабутнім, в ідеалі самобутнім - тобто не викликає асоціацій у російськомовного людини, інакше він виразно буде спотворювати ваше назва, яким би красивим воно не було, перетворюючи його в яку-небудь нісенітницю.

І, звичайно, пам`ятаєте про значення слова. Благозвучне Fatum переводять як "рок, доля", Зазвичай маючи на увазі щось не дуже гарне, звідси і слово "фатальний", Відоме нам. Ви б довірили, наприклад, організацію свого літнього відпочинку фірмі з такою назвою? А проведення свята для ваших дітей? Ото ж бо й воно. Більш того, навіть якщо перспективний назва звучить добре, його значення прийнятно для вашого підприємства, то подумайте про свою цільову аудиторію. Ad manum - "під рукою" - відмінне адже ім`я для фірми, яка надає послуги з ремонту, але ви впевнені, що ваше клієнти зможуть запам`ятати його?

Красиві латинські слова для назви - ідея, звичайно, приголомшлива: ви виразно виділитеся з ряду конкурентів, привернете до себе увагу, цілком ймовірно, навіть потішите власне самолюбство (погодьтеся, коли в бесіді людина недбало кидає, що він керує фірмою Non solus, ви відразу ж уявляєте якесь серйозне підприємство, навіть якщо насправді це саме "нон солус", Що перекладається як "не самотній", Є дешевою забігайлівці на розі). Так що двічі подумайте, чи варта гра свічок.

Латинь як спосіб увічнити

Йдемо далі. Латинські слова, красиві, сильні, пафосні люди дуже люблять увічнювати в свої татуювання, гравірування на кільцях - в тому, де вони залишаться дуже надовго. Тут є якийсь відтінок снобізму: я виберу ту мову, який більшість не знає, щоб люди цікавилися у мене, що це означає, а я їм всім буду пояснювати. Визнайте, є трохи таке. Плюс бажання виглядати вище, ніж інші, про який вже говорилося раніше, - латинь адже найдавніший мову, його знання завжди вважалося ознакою приналежності до високих станам: нерідко аристократичні прізвища для своїх родових девізів вибирали цитати саме на латині.

У татуюваннях

Але, як то кажуть, ad rem, до справи. Вибір вираження цілком і повністю залежить від вашої фантазії і переваг. Можна придбати трохи приреченим Amor non est medicabilis herbis - "любов травами не лікується", А можна і гордим Aquila non captat muscas - "орел не ловить мух". Ніхто не відміняв і найвідоміші цитати, наприклад, Платонове Bellum omnium contra omnes - "війна проти всіх" або ж Desipere in loco - "божеволіти там, де це доречно", Що належить Горація. Інтернет пропонує величезну кількість варіантів, серед яких кожен виразно вибере щось для себе - ніжне або владне, холодно-спокійне або демонструє пристрасть. Латинь - нескінченне джерело чудових виразів.

І гравірування

Красиві латинські слова, які використовуються в гравіюванням, створюють враження надійності, якоїсь сакральності - вони звучать як клятва, як підтвердження непорушності почуттів. Саме тому вислови на кшталт Gens una sumus ("ми одне плем`я") Або Mane et nocte ("вранці і вночі") Виразно справлять хороше враження, підкресливши тим самим його для вас значимість. Головне - підібрати дійсно підходяще вираження, а не те, що просто непогано звучить.

Трохи про читання: приголосні і їх поєднання

І як висновок і бонусу - деякі правила, згідно з якими читаються красиві слова на латині - ви ж не хочете робити помилки при читанні своїх татуювань, наприклад?

По-перше, в латині немає буквосполучення "дж": -j- читається як -і-, до якого додається наступна голосна (Julius - Юліус), воно ще може замінюватися на -i-, яке виконувати буде ті ж функції (kyrie - кірійе). Велика частина згодних читається так само, як і в англійському, а -W- в цій мові і зовсім відсутня. У буквосполучення -bs- і -bt- перший звук оглушается, перетворюючись в -р- (plebs - plePs). Звук -r- в латині дуже схожий на гарчати російське -р-, тоді як -V- ближче до глухого англійської -w- (vino - уіно). -s- позначає тільки цей звук (Sanctus - Санктус), Ніяких -з-, а -g- в латині не буває м`яким (gloria - глория). Запозичені з грецького -ch-, -ph-, -th- читаються як -до, ф, т-відповідно (christum - крістум, phobos - Фобос, sabaoth - себеут).

Відео: "La grande conquista" (film "Gli amanti latini"- "латинські коханці")

Трохи про читання: голосні

Перейдемо до гласним. -a- читається як російське -е- (pacem - Пекем), -e- і -i- зберігають звичне для російського вуха звучання (et - ет, caritas - карітас), тоді як -o- і -u- трохи подовжуються, як в англійському more і foot відповідно (dona - Доон, deum - деуум). Якщо над голосним звуком стоїть вертикальна риса, це означає, що звук вимовляється трохи більше довго, ніж по канонічним правилам.

Трохи про читання: дифтонги

Останній момент - дифтонги: -ae- перетворюється в -ай- (taedae - тайдай), -au- читається як -ау- (gaudet - гаудет), а -oe- стає -ой- (foedus - фойдус). Більш того, якщо в слові купа голосних, то потрібно вимовити кожну з них, якщо, звичайно, це не дифтонги: aeiouy - ееіоуі.

Трохи про читання: наголоси

І щодо наголоси. Не буває складних слів з наголосом на останньому складі - зазвичай воно знаходиться на третьому з кінця складі. Якщо ж передостанній склад довгий, то наголос впаде на нього. Довгим буде той склад, який закривається згодної, коли наступний склад також починається з приголосної (honeStus), в іншому випадку (victoRia) склад буде коротким і, отже, ненаголошених. Крім того, склад подовжується, якщо він стоїть перед подвійними або потрійними приголосними (maxilla). У суфіксах -ur- і -at- (mixtura, immaturus) склад так само є довгим, тоді як в -ul- і -ol-, навпаки, коротким (betula, foeniculum). Ще одне важливе зауваження: запозичені з грецького слова зазвичай зберігають своє наголос (peritoneum).